Безіменних героїв не буває

Щорічно 22 серпня відзначається, як День пам’яті працівників органів МВС, які загинули при виконанні службових обов’язків. За роки незалежності України на Миколаївщині пішли з життя, захищаючи правопорядок, 48 правоохоронців:

Асмолов Олександр Іванович

Шаповалов Володимир Володимирович       

Музичин Павло Михайлович

Сергєєв Вячеслав Миколайович

Бєлов Сергій Павлович

Краснюк Станіслав Юрійович

Блохінов Володимир Миколайович

Харченко Микола Павлович

Дергелев Леонід Семенович

Лукянченко Віталій Георгійович

Газієв Абід Гашин-огли

Петровець Петро Павлович

Базак Микола Дмитрович

Бойченко Юрій Олександрович

Лисенко Юрій Григорович

Косарев Виктор Павлович

Вахненко Юрій Володимирович

Шинкарчук Володимир Леонідович

Гіпик Володимир Іванович

Ратушний Сергій Анатолійович

Єремеєв Олександр Вікторович

Семиськов Євгеній Олександрович

Задорожнюк Анатолій Іванович

Іванов Юрій Євгенійович

Ковтун Володимир Павлович

Злобинець Вадим Віталійович

Щербина Віктор Миколайович

Рехлецький Віталій Анатолійович

Корабейніков Євгеній Ілліч

Виноградов Вадим Віталійович

Єсаулов Роман Олександрович

Самохвал Віталій Юрійович

Казарін Віктор Станіславович

Крамаров Валентин Вікторович

Шевченко Василь Григорович

Папа Олександр Миколайович

Гапонов Володимир Борисович

Стасюк Ігор Володимирович

Кодруль Олег Михайлович

Полоз Віктор Васильович

Качаун Сергій Валерійович

Ткачук Геннадій Леонідович

Коврига Володимир Віталійович

Голобін Руслан Петрович

Вербовий Василь Васильович

Суходольський Іван Іванович

Ліляк Олександр Олександрович

Пилипенко Дмитро Миколайович

Неможливо забути тих, хто не відвернувся від чужої біди та ціною власного життя захистив добро від зла, справедливість від беззаконня. Але невимовно прикро, що через фатальну мить чи злочинну підступність матір не дочекалася з роботи сина, дружина - чоловіка, діти – батька.

На початку 2009 року, за підтримки керівництва УМВС України в Миколаївській області, кіностудія «Нікофільм» створила історико-документальний фільм «Служба, длинною в жизнь». На ролі головних героїв було заплановано запросити представників трьох міліцейських професій, які за своїми функціональними обов’язками найчастіше взаємодіють із населенням. Прийняти участь у зйомках фільму повинні були найбільш гідні співробітники і після тривалого обговорення кандидатур до участі були запрошені правоохоронці, серед яких - дільничний інспектор Центрального райвідділу міліції м. Миколаєва лейтенант міліції Руслан Голобін. Нажаль, з часом назва фільму виявилась для нього пророчою…

В ніч з 18 на 19 червня 2009 року Руслан Голобін під час виконання службових обов’язків по охороні громадського порядку вступив у боротьбу з порушником, від рук якого загинув. Раптово обірвалося життя 25-річного хлопця, сина, брата, чоловіка й батька восьмимісячної дитини. У день святкування всеукраїнського Дня дільничного інспектора міліції Руслана було нагороджено нагрудним знаком «За відзнаку в службі II ступеню». Під час вручення офіцера сфотографували. У той момент ніхто навіть і не здогадувався, що це був останній знімок у його житті. Повертаючись після робочого дня пізно ввечері додому, він зупинився біля чотирьох чоловіків, які розпивали спиртне й голосно висловлювались нецензурною лайкою. Дільничний був не в форменому одязі, але це не стало на заваді міліціонеру, щоб заспокоїти чоловіків. Відрекомендувавшись та пред’явивши службове посвідчення, Руслан Голобін зробив зауваження порушникам громадського порядку. Повернувшись, щоб йти далі, правоохоронець не помітив, як один із присутніх дістав ніж. Перший удар прийшовся лейтенантові у спину, другий був нанесений у бік. Зловмисник хотів і втретє вдарити міліціонера, але цьому вже перешкодили його ж товариші. На жаль, удари ножем пошкодили життєво важливі органи і доля офіцера була практично вирішена.

Лікарі кілька годин боролися за його життя, але всі спроби були марними. Вранці, не приходячи до свідомості, Руслан помер.

Особливого цинізму ситуації надає той факт, що після здійснення злочину 30-річний вбивця, викинувши закривавлений ніж, відправився до розважального закладу, де і був затриманий співробітниками міліції.

Згідно з вироком Верховного суду України вбивцю Руслана Голобіна засуджено до 10 років позбавлення волі.

Вічна пам’ять офіцерові, співробітнику міліції, який до останньої хвилини свого життя чесно та добросовісно виконував свій службовий обов’язок.

22 серпня ми ще раз схиляємо голови на честь загиблих співробітників.

Безіменних героїв не буває: їх пам’ятають та шанують в колективах, де вони служили.

Для головного управління Національної поліції в Миколаївській області підтримувати сім‘ї загиблих співробітників - справа честі та святий обов‘язок.

Для увічнення пам'яті загиблих на території Миколаївської області встановлено 7 пам'ятників і одна меморіальна дошка, а на території Миколаївського НДЕКЦ при МВС України побудовано Храм Святого Іоанна Воїна.

За стародавньою легендою, коли вмирають герої – на небі з’являється зірка, і горить вона допоки їх пам’ятають і шанують. Ми низько схиляємо голову перед світлою пам'яттю наших загиблих товаришів. Їх героїзм, мужність і відвага завжди будуть для нас прикладом, а їхні зірки на небі ніколи не згаснуть.