Захист викривачів корупції в Україні: законодавчі аспекти та суспільне сприйняття

Законодавство України приділяє значну увагу комплексному захисту прав викривачів корупції, розуміючи їхню ключову роль у запобіганні та протидії цьому явищу. Закон України «Про запобігання корупції» передбачає не лише механізми захисту, але й встановлює чітку відповідальність за будь-які дії, спрямовані на переслідування чи дискримінацію осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення. 

Розглянемо детально систему санкцій, що можуть застосовуватися до порушників прав викривачів, а також торкнемося питання суспільного сприйняття цього інституту в Україні та порівнянні з європейським контекстом.

Система відповідальності за порушення прав викривачів:

Українське законодавство передбачає три основні види відповідальності за порушення прав викривачів: дисциплінарну, адміністративну та кримінальну.

Дисциплінарна відповідальність застосовується за порушення прав викривача на робочому місці. До таких порушень належать розголошення конфіденційної інформації, створення перешкод у роботі, незаконне звільнення або переведення, а також інші негативні заходи, що можуть бути вчинені проти викривача у зв'язку з його повідомленням. Ініціювати дисциплінарне провадження може уповноважена особа з питань запобігання корупції або Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) шляхом видачі відповідного припису. Наслідками доведеного порушення можуть бути дисциплінарні стягнення, передбачені трудовим законодавством, починаючи від зауваження та догани, закінчуючи попередженням про неповну службову відповідність та звільненням.

Адміністративна відповідальність настає у випадках невиконання законних вимог НАЗК щодо усунення порушень законодавства про запобігання корупції (стаття 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення – КУпАП). Санкцією за таке порушення є штраф у розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окремо передбачена відповідальність за незаконне розголошення інформації про викривача або його близьких осіб (стаття 172-8 КУпАП), що може призвести до накладення штрафу від 1 до 2,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також позбавлення права обіймати певні посади на строк до одного року.

Кримінальна відповідальність може бути застосована у більш серйозних випадках порушення прав викривачів. Зокрема, частина 1 статті 172 Кримінального кодексу України (ККУ) передбачає відповідальність за незаконне звільнення викривача з роботи у зв'язку з повідомленням ним про корупційне правопорушення. Санкції за цей злочин є альтернативними та включають штраф від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади на строк до трьох років або виправні роботи на строк до двох років. Крім того, особа, яка розголосила інформацію про викривача, що призвело до шкоди його життю чи здоров'ю (або його близьких) внаслідок дій зацікавлених осіб, може нести кримінальну відповідальність як пособник у відповідному злочині (частина 5 статті 27 ККУ). Важливо також, що вчинення злочину проти викривача у зв'язку з виконанням ним громадського обов'язку є обставиною, що обтяжує покарання (пункт 4 частини 1 статті 67 ККУ).

Культурні бар'єри та суспільне сприйняття:

Ставлення до викривачів значно варіюється в різних культурах та політичних умовах, що безпосередньо впливає на рівень суспільної підтримки та готовність громадян повідомляти про правопорушення. У багатьох країнах з тоталітарним минулим слово "викривач" часто має негативну конотацію, асоціюючись з "інформатором", "зрадником" або "стукачем", як це спостерігається в Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії, Італії, Угорщині, Латвії та Естонії. Подібні упередження тривалий час існували й в Україні, негативно впливаючи на готовність громадян до викриття корупції.

Проте, останні дослідження свідчать про позитивні зміни у суспільному сприйнятті викривачів в Україні. Згідно з результатами дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», суспільна підтримка викривачів серед громадян досягла історичного максимуму – 74,3%, що на 7% більше порівняно з 2023 роком. Підтримка з боку бізнесу також залишається стабільно високою, перевищуючи 85%.

Ця позитивна динаміка відображається і в практичній готовності українців повідомляти про корупцію: 12,3% громадян готові це зробити (проти 10,6% у 2023), а 9,7% вже повідомляли про такі факти (у 2023 – 6,5%). Для порівняння, за даними проєкту Eurobarometer, минулого року в країнах ЄС повідомили про корупцію 18% тих, хто зіткнувся з нею або став її свідком (зростання на 4% проти 2023 року).

ГУНП в Миколаївській області повністю підтримує важливість інституту викривачів корупції, визнаючи їхню ключову роль у боротьбі з цим негативним явищем. Ми заохочуємо громадян Миколаївщини не залишатися байдужими до проявів корупції та використовувати своє право повідомляти про відомі їм факти. Законодавство України гарантує всебічний захист викривачів від будь-яких форм переслідування чи дискримінації. Ваша активна громадянська позиція є надзвичайно цінною для забезпечення законності та прозорості в нашому регіоні. Разом ми можемо зробити наше суспільство чистішим та справедливішим. Пам'ятайте, ваш голос має значення! Довіра та співпраця між громадянами та правоохоронними органами є запорукою успішної протидії корупції.

KАНАЛИ ЗВ’ЯЗКУ ДЛЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО КОРУПЦІЮ розташовані за посиланням: https://mk.npu.gov.ua/povidomyty-pro-koruptsiiu