Досвід, професіоналізм, повсякчасна турбота про людей, щирість і життєрадісність. Саме такі слова можна почути про Анатолія Чечельницького чи не від кожного правоохоронця гарнізону поліції Миколаївщини.

Незліченна кількість бойових виїздів, розмінування територій під час відряджень на схід ще у 2014-2015 роках, тотальна робота задля безпеки миколаївців і мешканців області з початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ на нашу землю, попри це щоденна служба на благо українського народу, яку полковник поліції несе вже більше 24 років, 15 з яких очолюючи підрозділ вибухотехніків.

Хоч службу у правоохоронному відомстві Анатолій Олексійович розпочав ще 98-го року, робота за профілем «на повну», зі слів головного поліцейського вибухотехніка, розпочалась з початком війни.

- З першого відрядження у Слов’янськ 2014-го я зрозумів, що на нас чекає тяжкий шлях подолання наслідків російської агресії, і мова не лише про розмінування, - згадує Анатолій Чечельницький.

На сході правоохоронець у складі вибухотехнічної групи не лише виконував прямі обов’язки, а разом із іншими колегами допомагав мирним жителям.

З початком великої війни вже дома, у Миколаєві, Анатолій Олексійович та увесь його колектив упродовж декількох місяців жили на роботі.

- Ситуація та обставини були такими, що інакше, як залишатись 24/7 на службі, ми не могли. Обстріли міста російськими військами забороненими касетними боєприпасами постійно потребували нашої присутності та професійних вмінь, щоб не лише слідчо-оперативні групи поліції могли документувати злочини росіян, а і мирні миколаївці не постраждали, - розповідає керівник вибухотехніків.

Так після чергового щільного обстрілу Миколаєва у березні 2022 року відділ поліцейських вибухотехніків разом із херсонськими колегами упродовж дня розміновував велику ділянку одного із магістральних проспектів обласного центру та прилеглих дворів багатоквартирних будинків. Ворог наскільки рясно випустив касетні боєприпаси із реактивних систем залпового вогню, що мешканцям обстріляного району не дозволяли виходити з домівок, поки вибухотехніки не знищили усю небезпеку.

- Працювати доводилось у різних умовах та з новими видами вибухівок, проте це не становило особливих труднощів, - розказує Анатолій Чечельницький. - Головна складність була у тому, що знищувати касетники треба було на місці, на жаль, їх не можна чіпати та переносити, адже вони мають систему самоліквідації та можуть здетонувати у будь-який момент.

Насправді ж ще однією складністю було те, що не усі місцеві мешканці дотримувались порад та заборон від фахівців. Непоодинокі випадки, коли люди збирали та транспортували фрагменти касетних снарядів, що насправді були бойовими елементами, а потім гинули чи травмувались у результаті їхньої детонації. І навіть тоді робота вибухотехніків теж була потрібна, щоб не допустити нових жертв та безпечно розмінувати або знищити інші екземпляри зібраних боєприпасів.

Після деокупації населених пунктів Баштанського району у Анатолія Чечельницького та його підрозділу роботи стало ще більше, адже ці території щільно мінувалася окупаційними військами. Тисячі нерозірваних снарядів, мін, ракет, ручних гранат та вибухових елементів довелось знешкодити вибухотехнікам.

- Під час документування воєнних злочинів ворога ми обов’язково проводим обстеження території. Так, у одному з звільнених сіл ми знайшли закамуфльовану ворожу засідку, в якій знаходилася протитанкова реактивна граната типу РПГ-22 в зведеному бойовому стані. У цьому ж селі, але біля електропідстанції, виявили артилерійський осколково-фугасний снаряд калібром 120-мм та частину реактивної протитанкової гранати типу РПГ-22, - розказує полковник поліції.

Здійснивши низку заходів, вибухотехніки провели контрольований підрив вибухонебезпечних предметів на місці виявлення без завдання пошкоджень сільським житловим будинкам та електропідстанції.

У листопаді 2022 року збройні сили звільнили Херсон та Снігурівську громаду Миколаївщини. Після цього розпочалось оперативне розмінування цих територій, у якому брали участь і Анатолій Олексійович із підлеглими та колегами з ДСНС та Нацгвардії.

Полковник поліції розповідає, що ворожі війська хаотично мінують території та встановлюють багато вибухових пасток. Однією з перших місцин, на якій працювали вибухотехніки, стали околиці Снігурівки неподалік колишніх позиції ворога поблизу цвинтаря. Саме там полковник поліції і дістав бойове поранення.

- Ми оглядали виявлений схрон з боєприпасами, що залишили військовослужбовці рф, та розпочали проведення робіт по розмінуванню. Однак на одну із замаскованих протипіхотних мін я все таки наступив, вона здетонувала і вибухнула, - пригадує події того дня поліцейський.

На жаль, у результаті вибуху Анатолій Чечельницький, який завжди йде першим у всіх вибухотехнічних роботах, втратив стопу та отримав осколкові поранення голови з пошкодженням ока. За декілька місяців після лікування, післяопераційної реабілітації та встановлення протеза полковник поліції повернувся на службу.

- Саме завдяки моїй команді та їхньому чіткому виконанню усіх дій та заходів, вдалось мене врятувати, і усім разом вийти з ворожих позицій. Адже поруч був ще каскад із такого ж виду мін, і могло б бути ще інакше, - говорить Анатолій Олексійович.

Вибухотехніки завжди працюють у парах, і окрім усвідомлення того, що їхня робота є вкрай небезпечною, а отже вимагає тотальної обережності, потрібно ще й бути максимально впевненим у своєму напарнику.

- З колегами мені пощастило, саме тому я зараз можу ділиться із вами своєю історією. Кожен із них перевірений роками служби. Лише командна робота дає справжній результат і під час роботи, і у житті, і у війні, - впевнений керівник вибухотехнічної служби поліції.

Попри травматичний досвід у Анатолія Олексійовича великі плани на роботу, особливо більше якої буде після Перемоги України над агресором.

Нещодавно за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку заступник Міністра внутрішніх справ Василь Тетеря вручив Анатолію Чечельницькому державну нагороду - орден «За мужність» ІІІ ступеня.

Вітаємо колегу з нагородою та пишаємося стояти з ним в одному строю!

Відділ комунікації поліції Миколаївської області